Безкрайнє Море

Тіні м'яко так лягають, Ти всього себе віддаш. Ніжний подих я сприймаю, Я ж — порожній простір наш. Влий своє безкрайнє море, В порожнечу, в моє горе! Вчи мене, як треба жити, Як приймати і любити! Поцілунок край постелі, Сумніви в моїй оселі. Я турботу всю приймаю, Та нічого не вертаю. Влий своє безкрайнє море, В порожнечу, в моє горе! Вчи мене, як треба жити, Як приймати і любити! Влий своє безкрайнє море, В порожнечу, в моє горе! Вчи мене, як треба жити, Як приймати і любити! Влий своє безкрайнє море, В порожнечу, в моє горе! Вчи мене, як треба жити, Як приймати і любити! Влий своє безкрайнє море, В порожнечу, в моє горе! Вчи мене, як треба жити, Як приймати і любити!